Столичному тролейбусу 75 років

Повернення Києву статусу столиці України в 1934 році викликало відчутне пожвавлення в житті міста. Серед іншого встала проблема розширення діяльності міського транспорту, зокрема організація тролейбусного руху. Першу в Україні тролейбусну лінію було відкрито в Києві 05.11.1935 року по вул. Червоноармійській "Площа Льва Толстого - завод ім. Домбаля" (колишній завод електротранспорту) довжиною 3,5 км; тоді ж на пустирі біля заводу було організовано тролейбусний парк (нині - депо).

Новий вид міського транспорту впевнено входив у повсякденне життя киян, завойовував їх симпатії. З року в рік зростав інвентар тролейбусів, відкривались нові маршрути. На кінець 1940 року їх діяло уже три: № 1 “Трамвайний завод – пл. ІІІ Інтернаціоналу (нині Європейська пл.); № 2 “Залізничний вокзал – пл. ІІІ Інтернаціоналу”; № 3 “Залізничний вокзал – Трамвайний завод”. Протяжність тролейбусних ліній тоді вже становила 15,4 км; інвентар тролейбусів досяг 47 одиниць; за рік було перевезено 14,8 млн. пас., що становило 5 відсотків міських пасажирських перевезень.

Нині довжина тролейбусних ліній в місті становить 493,1 км, функціонує 4 тролейбусних депо, які підпорядковані комунальному підприємству «Київпастранс» і обслуговують 37 маршрутів довжиною 658,5 км. Для забезпечення пасажирських перевезень на балансі депо налічується 533 тролейбуси. За 2009 рік тролейбусним транспортом перевезено 190,7 млн. пас, що становить 14,5 % загальноміських перевезень усіма видами транспорту.

Згідно з чинним Генеральним планом розвитку міста за останні 8 років побудовано 114,7 км нових тролейбусних ліній.

Тролейбусне господарство Києва – найбільше в Україні, а можливо й серед європейських столиць. Нині в Києві на кожних 100 км доріг міського і районного значення припадає 62 км тролейбусних ліній; протяжність тролейбусних ліній в Києві становить 11 % загальної протяжності тролейбусних ліній 42 міст України.

Ще до недавнього часу щодо тролейбуса було двояке ставлення: одні нарікали, що тролейбус мало маневрений і стримує транспортні потоки, інші виставляли його позитивні сторони – екологічно чистий, менш затратний у порівнянні з автотранспортом (електроенергія дешевша від рідкого пального), більш надійний в експлуатації (довший термін експлуатації рухомого складу, менше поломок на лінії). В останні роки, коли некерована автомобілізація призвела до транспортного хаосу на міських дорогах, а Україна виграла право на проведення фінальних змагань з футболу європейського турніру в 2012 році, гору взяв тролейбусний транспорт. До цієї дати місто зобов’язалося побудувати близько 25 км нових тролейбусних ліній, зокрема: по вул. Васильківській, Трутенка, Маршала Якубовського, Комінтерну, Старонаводницькій та інших; на окремих магістралях для комунального транспорту виділити окремі смуги, запровадити односторонній рух усіх видів транспорту.

На тролейбусному транспорті активно впроваджується сучасний рухомий склад, який задовольняє потреби й пасажирів з обмеженими фізичними можливостями (низький рівень підлоги), комфортні умови поїздки, на тролейбусних маршрутах завершується впровадження автоматизованої системи диспетчерського керування, на черзі автоматизація обліку перевезених пасажирів та оплати проїзду за допомогою соціальних карток та ряд інших новацій.

На сьогодні Україна має три моделі сучасних тролейбусів з низьким рівнем підлоги, агрегатами і системами передових європейських виробників, привабливим внутрішнім і зовнішнім дизайном: двовісний Е-183 D1, тривісний зчленований Е-301 D1 та тривісний з суцільним кузовом Е-231 D1. Усі названі моделі тролейбусів уже експлуатуються на столичних маршрутах.

Інформація КП «Київпастранс»